МПЗЛТ

1922 рік – післявоєнний страшний рік. Мелітопольський залізничний вузол відчуває брак робочих кадрів, і вузловий партійний комітет приймає рішення створити на базі слюсарно-ремонтних майстерень школу фабрично-заводського навчання (ФЗН). Проте працівники управління залізниці перешкоджають цьому і коштів не виділяють.

Але безвихідних положень не буває і свідченням тому – спогади першого директора училища Дмитрієва Б.І., делегата І Всеросійського з’їзду працівників освіти, який проходив у Москві 25 вересня 1922 р. На з’їзді Дмитрієву Б.І. вдається зустрітися з Н.К. Крупською, яка, вислухавши делегата, сказала: «Відкривайте училище явочним порядком, а я перемовлю з Дзержинським».

Наказ про відкриття училища був отриманий 7 листопада 1922 року в день 5-ої річниці Жовтневої революції.

Пошуковій групі нашого ліцею вдалося виявити посвідчення, видане на ім’я Тарасова Єфрема Федоровича, 1898 народження, в тому, що він 21 червня 1916 р. закінчив курси для ремісничих учнів при залізничних майстернях  і депо.

На станції Мелітополь, 1920 р.

У цьому свідоцтві вказана дата створення цих курсів – 6 травня 1902 р.Таким чином у 2012 році ДЕРЖАВНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ ЛІЦЕЙ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ» відзначив 110-річчя з дня заснування .

Училище стає кузнею залізничних кадрів .

22 червня 1941 р. почалася найжорстокіша і найкривавіша війна. Вона стала Великою Вітчизняною війною за свободу і незалежність нашої Батьківщини.

Червень 1941р.

У серпні 1941 р. залізничне училище №1 разом з викладачами та їх сім’ями було евакуйоване на станцію Топки Кемеровської області.

Вузлова станція Топки була заснована в 1914 році , в період будівництва Кольчугинської залізниці.

Там, за короткий термін, готували фахівців для роботи на залізничному транспорті.

У роки ВВв радянський залізничний транспорт зробив величезний внесок у загальнонародну справу перемоги над ворогом, зіграв вирішальну роль у забезпеченні потреб фронту і потреб економіки країни в перевезеннях. На його частку припадало понад 80 % загального вантажообігу.

Забезпечення потреб фронту

Наше училище також не було винятком , готуючи кваліфіковані кадри.

Нашою гордістю є сім вихованців училища: О.М.Перепелиця, Ф.В.Хіміч, С.А.Бесчастний, М.Г.Лісконоженко, М.С.Малюга, В.І.Шабельник, Л.П.Кальян, які здійснили в роки війни героїчні подвиги й удостоєні високого звання Героя Радянського Союзу.

Ім’я одного з випускників носить наш ліцей. Постановою Ради Міністрів УРСР від 24 травня 1971р. ім’я випускника, Героя Радянського Союзу О.М. Перепелиці присвоєно училищу. На кошти, зароблені учнями в позаурочний час, на подвір’ї  ліцею було встановлено бюст О.М. Перепелиці .

Бюст О.М. Перепелиці на подвір’ї ліцею

Ще в училищі Олександр захоплюється планеризмом. Потім закінчив льотну школу з відзнакою. З перших днів війни на фронті. Ще до листопада 1941 року молодший лейтенант О. М. Перепелиця здійснив 61 успішний бойовий виліт, з яких 42 – на штурмовку наземних військ противника , 12 – на розвідку і 10 – на супровід бомбардувальників. У ході штурмів він знищив 6 танків, 32 автомашини з військовими вантажами і військами , 125 підвід, 4 гармати польової артилерії і до 800 солдатів і офіцерів противника. Авіаційна ланка під командуванням Олександра Михайловича вчинила 161 бойовий виліт , в ході яких було знищено 8 танків, 98 автомашин , 160 возів з вантажами і до 2500 військовослужбовців вермахту.

О.М. Перепелиця

Батьківщина відзначила подвиг відважного льотчика, присвоївши 20 листопада 1941р. звання Героя Радянського Союзу. Про один з бойових подвигів О.М. Перепелиці кореспондентом фронтової газети надруковано вірш поета Євгена Долматовського «Розповідь льотчика». У ньому описується випадок, коли Олександру довелося доставляти свій підбитий літак з допомогою волів до залізничної платформи, і далі залізницею – у свій полк.

«В такой упряжке бедный «ястребенок»

Условный фронт, хромая, пересек.

История закончилась добром

Вернулся я на свой аэродром.

Всего хлебнул я в лётчицкой судьбе,

Но надо ж вот такое «цоп-цобе»…»

Олександр Перепелиця мріяв на своєму «ястребку» долетіти до Берліна. Однак не довелося. Свій останній бойовий виліт він здійснив 15 травня 1942 р.Старший лейтенант О. М. Перепелиця брав участь в Харківській операції. При виконанні завдання по знищенню моста в районі міста Змієва Харківської області в повітряному бою літак Олександра Михайловича був збитий. Можна було покинути літак , але Перепелиця віддав перевагу смерті. Він направив свій палаючий літак у відкриті ворота фашистського ангару. Він загинув заради порятунку Батьківщини, заради життя на землі, повторивши подвиг Миколи Гастелло.

Восени 1943 р. училище повернулося з евакуації. Після визволення м. Мелітополя від фашистських загарбників партійні організації очолили боротьбу трудящих за якнайшвидше відновлення народного господарства.

Залізничне училище №1 (нині ДЕРЖАВНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ ЛІЦЕЙ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ») поступово почало своє відновлення.

Колектив училища бере активну участь у різних змаганнях, і неодноразово стає переможцем і призером у них. За перемогу в одному з таких змагань училище в 1948 році було нагороджено інструментом для духового оркестру.

Духовий оркестр ДЕРЖАВНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ «МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ ЛІЦЕЙ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ»

Багато учнів та викладачів було відзначено грамотами та подяками.

У 1962 р. залізничне училище № 1 було перейменовано в ПТУ № 12 , а в 1974 – в СПТУ № 12.

Успішно працюють на різних ділянках народного господарства випускники ліцею, праця багатьох з них відзначена урядовими нагородами та почесними званнями. Більше 1000 випускників ліцею носять звання Почесного залізничника.

Цілі династії залізничників від батька до онука вчилися в нашому ліцеї. Більше 200 років трудяться на залізничному вузлі станції Мелітополь Богатирьови: глава династії Іларіон Леонтійович і сини Олександр, Віктор, Валентин. Династії Загривних, Куланових, Чугунових, Капралових добре відомі на Придніпровській залізниці.

Нині в ДЕРЖАВНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ «МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ ЛІЦЕЙ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ» створені всі умови для успішного здійснення навчально-виховної роботи. Ліцей уклав Угоду про міжнародну співпрацю між УО «Брестський державний професійний ліцей залізничного транспорту» (Республіка Беларусь) та Об’єднанням шкіл ім. Владислава Станіслава Реймонта в Малашевічах (Польща).